Монтаж каналізації в квартирі і приватному будинку

Монтаж каналізації в квартирі і приватному будинку - важливий процес, що вимагає відповідальності і ретельного виконання. Від правильності установки каналізаційних систем, які не потребують частого чищення, залежить комфортність вашого житла.

Планування та підготовчі роботи з монтажу каналізації

На етапі планування монтажу систем каналізації в котеджі або багатоквартирному житловому будинку необхідно виконати наступні завдання:

• вибрати місце для сантехнічного обладнання та зробити розмітку прокладки труб;
• визначитися з кількістю і типом необхідних матеріалів;
• придбати потрібні деталі;
• при наявності старої системи, її оглядають, підготовляють до реставрації або демонтують;
• нову систему тестують - збирають і перевіряють;
• виробляють герметичну збірку труб і монтаж обладнання;
• підключають і перевіряють прилади сантехніки.

  Що знадобиться для робіт: матеріали та інструментарій

  В даний час для монтажу каналізаційних систем застосовуються труби з пластика - поліпропіленові або ПВХ, а також спеціальні сполучні перехідники для них. Плюси пластикових труб - це їх невелика вага, тривалий термін служби, гладкість внутрішньої поверхні і антикорозійні властивості. Мінусом відповідної трубної продукції можна назвати лише їх слабку звукоізоляцію.

  Для каналізації використовують труби діаметром 10-15 і 5-7 см, а в якості сполучних елементів виступають різні фітинги (трійники, відводи, коліна) та гумки-ущільнювачі.

  Монтажні роботи передбачають необхідність використання таких інструментів:

  • молотка;
  • зубила;
  • болгарки;
  • пили;
  • будівельного рівня.

    Також вам будуть потрібні рулетка і олівець (фломастер, маркер).

    Різка труб виконується під прямим кутом, а їхні краї перед монтажем обробляються. Для видалення задирок використовують наждачний папір, а гумки ущільнювачів очищають від пилових та інших забруднень.

    Специфіка кріплення труб

    При монтажі каналізаційних труб, з огляду на зміну їх довжини, яке залежить від навколишньої температури, необхідно залишати між трубами зазори розміром в 1 см.

    З цією метою фасонну частину або трубу засовують до упору в розтруб сполучного елемента, завдають мітку, після чого висувають на 1 см.

    Під час монтажних робіт в приватних котеджах або квартирах в якості кріпильних елементів використовуються хомути, що встановлюються поруч з розтрубом для запобігання ковзання при складанні. Для розведення трубопроводів застосовуються жорсткі кріплення, що фіксують трубу, або плаваючі - дають можливість її переміщати без елементу ущільнювача.

    Особливості збирання зовнішньої каналізації приватного будинку (дачі)

    Зовнішня каналізаційна система складається з трубопроводу, ревізійних колодязів і очисних споруд.

    Початок відповідних монтажних робіт передбачає підготовку місця для зовнішньої каналізації і копку траншеї для водопроводу. Глибина повинна перевищувати проектний показник на 5 см, так як під трубою повинна бути подушка з піску.

    Зараз готові модифікації установок для зливу і очищення стоку, звані септиками, можна знайти в продажу. Якщо ви хочете заощадити кошти, для самостійного монтажу конструкції вам знадобляться залізобетонні кільця, ємності із пластику й цегла.

    Труби найчастіше використовують пластикові або чавунні. Чавунні трубопроводи від пластикових аналогів відрізняє велика міцність і більш тривалий термін експлуатації.

    Збирати трубопровід починають з нижньої труби. Рівень нахилу при цьому слід контролювати. Встановлену систему засипаються спочатку піском, а далі грунтом. У певних ситуаціях доцільно утеплення.

    Монтаж внутрішньої каналізації

    Всі труби сантехнічних пристроїв, як правило, сходяться під певним похилим кутом до чавунному стояка з перетином в 100-10 мм - найважливішого елементу системи.

    Правильне дотримання ухилу не допустить появи засмічень. Для внутрішніх систем підходять труби, діаметр яких становить від 30 до 50 мм. Винятки становлять труби для унітазу і центрального стояка (100 мм). Щоб компенсувати подовження труби, пов'язане з підвищенням температури, її край вставляють в розтруб не до упору.

    Слід дотримуватися також певну дистанцію між сифоном і зливом. Найменша відстань допустимо від раковини умивальника і біде (до 1 м), для ванни, душа та мийки вона повинна складати 1,3 - 1,7 м (за умови комбінованого зливу - 1,8 - 2,3 м). Для унітазу відповідна дистанція допускається до 6 м.

    Правильний монтаж даної системи як в будинку, так і в квартирі, передбачає наявність гідрозатворів близько приладів сантехнічного обладнання. Найнижчою точкою внутрішньої каналізації повинен бути унітаз.

    Збірка труб для каналізації: етапи і правила

    Процес монтажу каналізаційних труб включає кілька етапів:

    • установку гумового ущільнювача, попередньо змащеного герметиком, в розтруб труби;
    • установку трійника;
    • позначку на стіні лінії осі стояка;
    • тестову збірку трубопроводу (даний етап дозволяє перевірити систему і визначити місця кріпильних елементів);
    • монтаж кріплень на кронштейнах;
    • збірку стояка із застосуванням ущільнювачів і верхніх сполучних манжет для чавунних труб;
    • фіксацію труби в стіні за допомогою хомутів з гумовими прокладками.

      Якщо діаметр хомутів буде відповідати діаметру труб, вам вдасться рівень їхнього шуму значно знизити.

      Збірка трубопроводу виконується від пристрою трійника до приладів сантехніки. Розтруби встановлюють так, щоб вони були зверненими до водяного потоку. Лінію трубопроводу фіксують, прикріплюючи його до стіни хомутами, відстань між якими має становити півметра. Щоб під'єднати унітаз, використовується гофрована труба.

      Завершальний етап монтажу каналізаційної системи приватного будинку або квартири передбачає установку іншої сантехніки і перевірку системи на герметичність.